Roadbook · Туреччина · 30 липня — 4 серпня 2026

Анатолійська петля

Шість днів сельджуцькими дорогами: дервіші Коньї, караван-сараї Великого шовкового шляху, соляне дзеркало Туз, світанкові кулі BalonFest над Каппадокією, підземні міста — і фініш біля старої гавані Антальї. Без повторів: туди через Конью, назад через Егірдір і Сагалассос.

~1 500 кмзагальний пробіг
≤ 5 годза кермом на день
6 днів5 ночей
30.07–02.08BalonFest
Інтерактивна карта

Маршрут по днях

Натисніть на чип, щоб приховати чи показати день. Лінії з'єднують точки трасою схематично — точна навігація за кнопкою «Відкрити день у Google Maps» усередині кожного дня. Клік по маркеру — опис точки.

День 1 · Четвер, 30 липня 2026

Antalya Airport → Бейшехір → Конья

≈ 320 км 4–4,5 год за кермом Ніч: Конья Перевали Тавру
🧭 Відкрити день 1 у Google Maps

Розігрівальний день, у якому вже є все: серпантин крізь кедрові ліси Тавру, бірюзове блюдце озера Бейшехір і перша зустріч із сельджуцькою Анатолією — «лісова мечеть» Ешрефоглу на сорока восьми дерев'яних колонах. Надвечір — Конья, місто дервішів: над могилою Румі сім століть сяє бірюзовий купол, а на вечерю подають метровий етлі екмек.

Розклад

  • Отримання авто в аеропорту Антальї. Вода, кава — і одразу на трасу D695: попереду серпантин через Таврські гори (Akseki, перевал Irmasan, ~1 825 м). Дорога сама собою — пам'ятка.

  • Опція за бадьорого старту: за Акшекі — з'їзд до печери Altınbeşik, де ховається найбільше підземне озеро Туреччини: бірюзова вода, огляд на човні (~150 TL). Влітку вода низька, печера відкрита. Ціна питання — +1,5 години дороги та ~250 сходинок; увесь розклад дня зсувається на ці півтори години.

  • Бейшехір. Обід із видом на озеро — найбільше прісне озеро Туреччини, мілке й бірюзове.

  • Мечеть Ешрефоглу (1299 р.) — «лісова мечеть» на 48 дерев'яних колонах із кедра, об'єкт ЮНЕСКО. Усередині напівтемрява і запах семисотлітнього дерева. 30–40 хвилин.

  • Коротка прогулянка набережною та старим кам'яним мостом-регулятором Beyşehir Taş Köprü.

  • Виїзд у Конью — рівні 1,5 години степом.

  • Гак за коричневим вказівником: Ефлатунпинар — хетське священне джерело XIII століття до н. е. Монолітний фасад богів стоїть просто у воді, і вода під ним тече вже 3 200 років. Безплатно, завжди відкрито, 25–30 хвилин разом із під'їздом.

  • Заселення в готель, перепочинок від спеки.

  • Музей Мевляни — мавзолей Румі під бірюзовим куполом, серце суфійської Туреччини. Влітку відчинений до 19:00, вхід безплатний. 1–1,5 години — якраз до закриття.

  • Вечеря: етлі екмек (метрова «піца» по-конійськи) та фірин-кебаб. Прогулянка площею Мевляни з підсвіткою.

  • Подарунок четверга: влітку по четвергах у трояндовому саду Музею Мевляни відбувається безплатна вечірня сема — дервіші, що кружляють просто неба, не туристичне шоу, а справжня церемонія. Точний час заздалегідь не публікують (зазвичай після заходу сонця) — спитайте вдень у музеї або в готелі.

Що дивитися

  • Мечеть Ешрефоглу — дерев'яна гіпостильна мечеть, ЮНЕСКО
  • Озеро Бейшехір і набережна
  • Ефлатунпинар — хетські боги в живому джерелі (по дорозі)
  • Музей Мевляни (Румі) та бірюзовий купол
  • Безплатна сема в саду музею — влітку по четвергах, наш день
  • Медресе Каратай, Індже Мінаре та пагорб Алааддін (якщо залишаться сили)

Де їсти

  • Бейшехір: рибні локанти біля озера (сазан, судак)
  • Конья: Hacı Şükrü або Konya Mutfağı — етлі екмек, фірин-кебаб
  • Десерт: höşmerim або сач-араси біля площі Мевляни

Де жити

  • Hich Hotel — бутик за 100 м від Мевляни (атмосферно)
  • Dedeman / Bayır Diamond — якщо потрібен «передбачуваний» готель із парковкою
День 2 · П'ятниця, 31 липня 2026

Конья → Султанхани → озеро Туз → Гереме

≈ 330 км 4–4,5 год за кермом Ніч: Каппадокія BalonFest триває
🧭 Відкрити день 2 у Google Maps

День великого степу. Пряма як стріла дорога старого караванного шляху приводить до Султанхани — кам'яного «собору», збудованого для верблюжих караванів 1229 року. Далі — сюрреалізм озера Туз: біла соляна кірка до обрію, що в спеку відливає рожевим. Під захід сонця степ змінюється місячними долинами Каппадокії, і десь над ними вже висять перші кулі BalonFest.

Розклад

  • Виїзд із Коньї на схід по D300 — прямий як стріла відтинок старого караванного шляху Конья–Аксарай.

  • Обрук-хан — сельджуцький караван-сарай, що стоїть на самому краю 30-метрової карстової воронки з бірюзовим озером. 4 км від траси, півгодини разом із зупинкою — розминка перед головним ханом дня.

  • Караван-сарай Султанхани (1229 р.) — найбільший сельджуцький хан Анатолії. Портал-«мереживо», критий зал як собор. 45–60 хвилин, нагорі біля входу — чай.

  • Поворот на північ, траса D750 уздовж східного берега Туз Гьолю.

  • Озеро Туз: з'їзд до соляного дзеркала. Влітку вода відходить — ідеш хрусткою білою кіркою до самого обрію, і наприкінці липня кірка майже гарантовано відливає рожевим: мікроводорості на піку саме в спеку. Фламінго гніздяться на далекому південному березі — якщо хочеться птахів, беріть бінокль. В'єтнамки, яких не шкода, та окуляри обов'язкові. ~1 година.

  • Обід в Аксараї по дорозі (або перекус біля озера) — місто транзитне, не затримуємося.

  • Гереме / Учхісар: заселення в печерний готель. Видихнути, басейн/душ.

  • Захід сонця на Sunset Point (Lover's Hill) над Гереме — перші види на долини в золотому світлі.

  • Вечеря: тесті-кебаб (м'ясо в глиняному горщику, який розбивають під час подачі). Увечері два сценарії: програма BalonFest (Night Glow зазвичай ставлять на вікенд — це якраз ваші дні) або сема в караван-сараї Saruhan 1249 року під Аваносом — €25–45 із трансфером, у фестивальні дати бронювати заздалегідь.

Що дивитися

  • Обрук-хан — караван-сарай над карстовою воронкою
  • Султанхани — портал, мескіт-кіоск, склепінчастий зимовий зал
  • Туз Гьолю — рожева сіль (пік кольору — в липневу спеку)
  • Ранкова опція: Сілле — грецьке село з церквою 327 р. (+1 година, по п'ятницях відкрита)
  • Перший захід сонця над долинами Гереме
  • Вечір: програма BalonFest або сема в Saruhan

Де їсти

  • Султанхани: Kervan Sofrası навпроти караван-сарая
  • Гереме: Topdeck Cave, Dibek або Seten — бронюйте столик заздалегідь, фестивальні дати

Де жити

  • Гереме: Kelebek, Sultan Cave Suites, Koza Cave — класичні cave-готелі з терасами під кулі
  • Учхісар: Argos in Cappadocia / Museum Hotel — тихіше і види ширші
  • ⚠ На дати BalonFest житло розбирають за місяці — бронюйте одразу
День 3 · Субота, 1 серпня 2026

Каппадокія: день без валіз

30–60 км локально < 1 год за кермом Ніч: Каппадокія Головний день BalonFest
🧭 Відкрити день 3 у Google Maps

Кульмінація маршруту. Підйом затемна, термос кави — і сотня куль, що спливають із темних долин у світанковому світлі. Удень — візантійські фрески скельних церков Гереме, панорама на 360° з фортеці Учхісар і «грибні» останці долини Кохання на заході сонця. Жодних валіз і перегонів — лише Каппадокія.

Розклад

  • Підйом. Так, серйозно. Це день, заради якого все затівалося.

  • Світанкові кулі BalonFest: або ви в кошику (бронювати за 1–2 місяці мінімум, фестивальні слоти розлітаються першими), або на терасі готелю / оглядовому майданчику Гереме з термосом кави — всі фестивальні оглядові майданчики безплатні. Старт надування — у сутінках, зліт хвилями близько світанку (~05:50). Уночі в Гереме +13–14° навіть у серпні — кофта обов'язкова. Бонус цих дат: над долинами сідатиме майже повний місяць.

  • Великий сніданок у готелі. Можна повернутися в ліжко на годину — заслужили.

  • Музей просто неба Гереме — скельні церкви X–XII ст. із фресками (Темна церква — окремий квиток, і він того вартий). Їхати до відкриття, до спеки і груп. 1,5–2 години.

  • Учхісар: фортеця-скеля, найвища точка Каппадокії. Підйом 15 хвилин, види на всі долини разом.

  • Обід в Учхісарі з панорамою. Після — сієста: у серпні з 14 до 16 надворі робити нічого.

  • Долина Голубів: оглядовий майданчик із деревом бажань або легка прогулянка стежкою між Учхісаром і Гереме.

  • Долина Кохання (Love Valley) — знамениті «грибні» останці в призахідному світлі. Найкраща точка для фото дня.

  • Якщо в програмі фестивалю Night Glow — кулі, що світяться під музику. Якщо ні: вечеря на терасі під повним місяцем — зірок у ці дати майже не видно (повня 30-го), зате місячне світло над останцями — окреме шоу.

Що дивитися

  • Світанковий зліт сотні куль (BalonFest, день 3 фестивалю)
  • Музей Гереме: Темна, Яблучна, Зміїна церкви
  • Фортеця Учхісар — панорама 360°
  • Долина Голубів і долина Кохання

Де їсти

  • Учхісар: ресторан із терасою над долиною (обід)
  • Гереме: Pumpkin, Inci Cave або повторити горщики
  • Перекус: свіжовичавлений гранатовий сік біля музею

Де жити

  • Той самий готель — день без переїздів, у цьому весь сенс
День 4 · Неділя, 2 серпня 2026

Гереме → Дерінкую → Іхлара → Селіме → Аксарай

≈ 190 км 3–4 год за кермом Ніч: Аксарай Під землю і в каньйон
🧭 Відкрити день 4 у Google Maps

День вертикалі: спершу на 85 метрів під землю — у Дерінкую, восьмиповерхове місто-сховище зі стайнями, виноробнями й кам'яними дверима-жорнами, потім на дно зеленого каньйону Іхлара, де вздовж річки Мелендіз ховаються візантійські церкви. Фінальний акорд — велетенський скельний монастир Селіме: та сама Каппадокія, тільки без натовпів.

Розклад

  • Опціональний бонус: останній світанок із кулями — 2 серпня день закриття BalonFest. Можна дивитися просто з тераси за чаєм.

  • Виїзд на південь через Каймакли в Дерінкую.

  • Підземне місто Дерінкую — 8 рівнів на глибину до ~85 м: стайні, виноробні, церква, кам'яні двері-жорна. Усередині +13…15°C — візьміть кофту. Не для клаустрофобів. Їхати до відкриття: у серпневу неділю до полудня тут черги. 1–1,5 години.

  • Переїзд до долини Іхлара степовою дорогою під вулканом Хасандаг. Дорогою можна завернути до кратерного озера Нар — «серця» з термальними джерелами (+30–40 хвилин, фотостоп з оглядового майданчика).

  • Обід у селі Белісирма просто біля річки — столики стоять на платформах над водою.

  • Каньйон Іхлара: спуск сходами (~360 сходинок) біля головного входу, прогулянка вздовж річки Мелендіз під тополями, скельні церкви з фресками (Ağaçaltı, Yılanlı). У каньйоні прохолодно навіть у серпні. 2–2,5 години.

  • Монастир Селіме — гігантський скельний комплекс, «собор», вирубаний у туфі. Підйом курний, але види на долину епічні. ~45 хвилин. За 10 хвилин звідси — Ашикли-хеюк, де люди осіли 10 200 років тому (на тисячу років раніше за Чатал-Хеюк); каса до 16:30 — встигаєте, лише якщо скоротили хайк каньйоном.

  • Короткий кидок в Аксарай (30 км), заселення.

  • Спокійна вечеря, ранній відбій — завтра найдовший перегін.

Що дивитися

  • Дерінкую — найглибше відкрите підземне місто Каппадокії
  • Каньйон Іхлара: 14 км зелені на дні степу, візантійські фрески
  • Монастир Селіме — «Каппадокія без натовпів»
  • Кратерне озеро Нар — фотостоп по дорозі (опція)
  • Якщо є запас сил: Гюзельюрт із Монастирською долиною (у неділю відкрита) і Червона церква VI століття в полі (+1–1,5 год на пару)
  • Вулкан Хасандаг на обрії всю дорогу

Де їсти

  • Белісирма: рибні локанти на платформах над річкою (форель)
  • Аксарай: Harman або локанти біля центру — ситно й без туристичної націнки

Де жити

  • Аксарай: Grand Altuntaş або мережевий бізнес-готель — завдання на ніч: парковка, кондиціонер, сніданок
День 5 · Понеділок, 3 серпня 2026

Аксарай → Акшехір → Егірдір

≈ 380 км 4,5–5,5 год за кермом Ніч: Егірдір Конью — об'їзною
🧭 Відкрити день 5 у Google Maps

Перегінний день із людським обличчям. Дорогою на захід — Акшехір, батьківщина Насреддіна Ходжі, де навіть пам'ятники жартують: віслюк стоїть задом наперед, а біля гробниці — замкнені двері без стін. Надвечір — Егірдір: бірюзове озеро в кільці гір, вузька дамба на острів Єшілада і рибна вечеря біля самої води, поки гори за спиною стають фіолетовими.

Розклад

  • Виїзд на захід по D300. Конью проїжджаємо північною окружною — у місто не заїжджаємо, маршрут не повторюється.

  • Акшехір — батьківщина Насреддіна Ходжі. Коротка зупинка: гробниця Ходжі з фірмовими «замкненими дверима без стін», пам'ятник віслюку задом наперед, чай на площі. 40–50 хвилин.

  • Обід в Акшехірі (або швидкий варіант на трасі). Місто славиться вишнею — на початку серпня ще можна впіймати пізню.

  • Фінальний відтинок: через Шаркікараагач між озерами, гори підступають дедалі ближче.

  • Егірдір: заселення на острові Єшілада — до нього веде вузька дамба просто з міста. Озеро кольору бірюзи, гори Барла над водою.

  • Прогулянка Єшіладою: кам'яні будинки-пансіони, грецька церква Айос Стефанос, рибалки лагодять сіті. Спекотно — скупайтеся: на початку серпня вода в озері ~23°, купаються з платформ на острові або на піщаному пляжі Алтинкум трохи за містом.

  • Рибна вечеря на березі: судак чи короп з озера, мезе, холодний айран. Захід сонця над водою — гори стають фіолетовими.

Що дивитися

  • Акшехір: гробниця Насреддіна Ходжі та веселі пам'ятники
  • Озеро Егірдір — четверте за величиною в Туреччині
  • Острів Єшілада і дамба-«коса»
  • Захід сонця з набережної

Де їсти

  • Єшілада: рибні ресторани на самому березі (Melodi, Big Apple) — беріть місцевого судака
  • Акшехір: локанта на площі + вишня з ринку

Де жити

  • Пансіони Єшілади: Charly's, Fulya, Göl — сімейні, зі сніданком на терасі біля води
  • Альтернатива: готелі на «материковій» набережній Егірдіра
День 6 · Вівторок, 4 серпня 2026

Егірдір → Сагалассос → Анталья, Kaleiçi Marina

≈ 250 км 3,5–4,5 год за кермом Фініш: стара гавань Місто в хмарах
🧭 Відкрити день 6 у Google Maps

Прощальний підйом у хмари. Сагалассос — античне місто на півтори тисячі метрів, де у відновленому римському фонтані досі тече крижана гірська вода, а театр висить просто над урвищем. Потім — униз, крізь сосни, до Середземного моря: ворота Адріана, стара римська гавань Калеїчі, вечеря над водою. Петля замкнулася.

Розклад

  • Сніданок на терасі над озером, неквапливий виїзд через Іспарту — столицю турецької троянди. Сезон збору — травень–червень, у серпні поля вже порожні: троянди будуть у вигляді музею троянди та крамниць із трояндовою косметикою дорогою.

  • Підйом від села Аглазун до Сагалассоса — античне місто на висоті 1 500–1 700 м на схилі Тавру. Нагорі на 5–7 градусів прохолодніше, ніж унизу.

  • Сагалассос: Антонінів німфей — відновлений римський фонтан, у якому досі тече гірська вода; театр на краю урвища з видом на півдолини; агора, бібліотека з мозаїкою. Туристів — одиниці. 2–2,5 години.

  • Обід в Аглазуні — прості локанти, домашня кухня.

  • Спуск до моря по D685 через Бучак — гори розступаються, з'являються сосни і нарешті Середземне море.

  • Анталья: фініш біля Kaleiçi Marina. Здача авто / парковка біля старого міста.

  • Змити дорогу: пляж Мермерлі — купання просто в старому місті, під фортечною стіною, вода +28–29°. Вхід платний, касу надвечір можуть закрити — не зволікайте. Поруч особняк-музей Suna & İnan Kıraç (у вівторок відкритий, до ~18:00). Археологічний музей Антальї у 2026-му закритий на перебудову — не плануйте.

  • Прощальна прогулянка: ворота Адріана, мінарет Ївлі, спуск до старої римської гавані.

  • Вечеря з видом на скелі й море, захід сонця — з парку Карааліоглу над урвищем. Коло замкнулося. Якщо залишилися сили: вівторок — типовий шоу-день Fire of Anatolia в Gloria Aspendos Arena біля античного театру (~45 хв від міста, розклад серпня перевірити заздалегідь).

Що дивитися

  • Сагалассос: німфей із живою водою, гірський театр, агора
  • Види з 1 700 м на долину Аглазуна
  • Калеїчі: ворота Адріана, стара гавань, мінарет Ївлі

Де їсти

  • Аглазун: домашня локанта після розкопок
  • Анталья: рибні ресторани над мариною Калеїчі або мейхане в провулках старого міста

Де жити

  • Якщо лишаєтеся на ніч: бутик-готелі Калеїчі в османських особняках (Tuvana, Puding Marina) або готелі зони Lara Beach